Одна осінь, одного життя, ДВОХ людей…

Нас  грів  осінній  ранній  вітерець,
По-вересневому  навколо  жовкло  листя,
А  ми  за  руки  йшли  лиш  навпростець:
Чекали  щастя  й  перших  падолистів…

Ішли  дощі.  Нас  жовтень  об`єднав.
І,  наче  музика,  нам  грали  перші  грози,
Жовто-червоне  листя  вітер  розкидав,
Земля  забула  про  незгоди  і  морози….

Був  листопад…Все,  наче,  як  завжди:
Опало  листя,  вітер  вив  невпинно.
Ми  розійшлись,  розбіглись  хто  куди,
А  замість  серця  –  наші  половини…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174013
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2010
автор: imlonely