Одинокій і стражденній душі

Цей  світ  такий  прекрасний,
Цей  світ  такий  чарівний,
То  чому  ж  тоді  душа,  немов  в  пустелі
Самотня  і  страждає  на  цій  Землі?

Цей  світ  такий    незвіданий,
Цей  світ  такий  буремний,
То  чому  ж  тоді  незнає  душа,
Чому  на  землю  прийшла  вона?

Для  одних  тут  рай,
Для  інших,  пекла  край
Та  пройти  страждання  все  ж  доведеться,
Бо  знову  в  колі  життя  все  повториться  .

А  скільки  тих  повторень  буде  ще,
Коли  не  взмозі    ти  пекло  пережить  це?
Ніхто  не  відповість  тобі,
Живи  і  терпи  тоді.

Шукай  розраду  у  красі  природи,
Любов    плекай  у  серці  і  душі,
Не  звертай  увагу  на  незгоди,
Радій,  тому,  що  Богом  послано  тобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174122
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 26.02.2010
автор: Макієвська Наталія Є.