Візьми мене у свої мрії;
Воскреси останню ту надію,
Що будемо разом, вічно, ми
і поряд будеш тільки ти.
Наша любов хай буде світлом
і не летить більше за вітром.
Нехай вона буде із нами;
Не згасне навіть із роками.
Нехай все полум'ям горить
і маяком небесним світить, -
Мабуть тоді ніхто і не помітить
яка в нас доля нелегка.
Та в тернах вся наша дорога,
що стелиться по перелогах.
Вічність десь там тікає,
У море, мов ріка.
Я знов прошу тебе, в надії:
"Візьми мене у свої мрії!"
Нехай дорога нелегка!
Мабуть це доля вже така.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2010
автор: Андрій Гагін