Як дивно…

Як  дивно:  нема  почуття.  
Гріхи  не  ятрять  мою  душу.
А  вірити  в  тебе  я  мушу,
Бо  ти  є  ЖИТТЯ.
У  серці  згорає  любов  
до  тебе  далекого,  милого...
Могла  би  зробити  із  тебе  щасливого,
Якби  не  пішов.
Ні  сили,  ні  слів  вже  нема
Для  чого  вмовляння  й  благання  пусті?
Та  й  ми  із  тобою  давно  вже  не  ті.
Не  ті...  І  надворі  холодна  зима

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174189
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2010
автор: ParadOks