Я навесні вмирала… Теребила
Думками монохромний сухоцвіт
Минувших років. Під вікном молилась
Сивенька ніч, чіплялася за пліт.
А я лежала, споглядала вічність.
Про тлінь буття нашіптував мені,
Серпанком оповитий п’яний місяць.
Радів, що я вмирала навесні.
Я роки рахувала
У косу вплітала
Ромашки дитячі,
Волошки юначі,
Хміль від кохання,
Полин від чекання,
М’яту рясну,
Маки для сну.
Безсмертник ховала,
Життя покидала,
Весною вмирала…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174521
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2010
автор: ParadOks