Може я…

Листопад,  прекрасний  листопад
Накриває  листям  сонний  сад…
Боже,  я  малесенький  листочок,  
Дай  із  віття  ще  один  ковточок,  
Бо  вгамуєш  спрагу  тільки  Ти!!!
Розбуди  бажання  полетіти,
А  не  в  товщі    листя  вічно  гнити…  
Дай  пізнати  радість  висоти!!!

А  сьогодні  випав  перший  сніг…
Боже,  я  малесенька  сніжинка,  
Тільки  б  впасти  на  Твою  долоню
І  почути  ніжне:  змерзла,  доню…
І  розтанути  від  подиху  Твого,
Зблиснути,  як  крапелька-сльозинка,
Тільки  б  на  Твоїй  щоці,  о  Тату!!!
А  якщо  краплинок  тих  багато  —  
Буде  дощ  —  чи  перший,  чи  останній?
Буде  вітер—радісний,  вінчальний?
Я  цього  не  відаю,  не  знаю…
Знаєш  Ти.  Тобі  я  довіряю!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174629
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2010
автор: Галина Левицька