Заліплю очі сонця шоколадом,
І, поки спатиме, я тихо відболю.
Болітиму безглуздо й недоладно,
Так, як умію...Так, як біль люблю.
Так, як болять засніжені століття,
Так, як глибини сутності велять.
Одягну свої посмішки в лахміття
Й пущу по світу...Хай собі болять.
І тільки очі - гордо і цікаво...
І тільки руки пахнуть ще теплом.
Під звуки джазу допиваю чашку кави
І догорає місяць над столом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174834
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2010
автор: ІлюзіЯ