Сходи сонця - веснянка (давній нередагований твір)

Барвисте  небо  спопеляє  край  вікна
Коли  ранкові  сходи  сонце  будить,  
Іду  сама  і  знов  одна,
Та  вкотре  щастям  небо  сиве  буде.
Не  лишить  нас  надії  в  забутті...
Не  буде  бавити  тепер  снігами,
А  ти,  мій  друже,  в  зелен  сад  іди,
Там  килим  щастя  у  твоїм  житті.  
І  вщент  мороз  розіб*ється  красиво,
Коли  пестляве  сонце  поцілує  нас,
Розчиниться  зима  безсило....
І  вже  весни  настане  час!  
Мій  друже,  піднімись  по  сходах  сонця,  
Щоб  руку  міг  подати  і  мені,
Настане  час,  розтане  крига  правди,
І  будемо  в  цім  світі  не  одні!!!  

     1999рік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174908
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2010
автор: Шабо