Випав дощ на село, потускніли хліба
На обличчі села, появилась журба
Та невпинною є хліборобська хода
Зазвучала як Гімн, тиха пісня оця!
Тихо взяло село, гострі коси й серпи
Боронити від злиднів, святі ниви свої
Рано вранці усі, хто у вірі одній
Вийшли в поле кропити землю потом своїм
Щоби збулася мрія, і доля твоя
Щоби щастя у дітях, як нива зросла
Щоби всі як один, радість в праці знайшли
Стиглим хлібом під небом, зарясніли лани
Щоб у вічність щасливі, ми всі разом ішли
І на плечах як долю, свою віру несли
В українське село, в праці зрощений хліб
І в молитву як пісню - життя оберіг.
Українське село, в ньому сила жива
Бо від Бога у нього, хліборобська душа
Хто родився в селі, має знати повік
Від небес взятий хрест - землю дбати до вік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175004
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.03.2010
автор: Сергій Кріпак*