Прийшла до мене у гостину
Ота туга незбагнута.
Так просто двері прочинила,
І тихим кроком увійшла.
В кулак стиснула ніжне серце,
Посипавши на рани сіль.
Спитала, дивна, як той зветься,
За ким душі моєї біль.
Тоді я тільки промовчала,
Бо не знайшлося жодних слів.
Вона ж, як вічна, добре знала
Хто з зір вінок для мене сплів,
Й чому будилися журбою
Давно забуті спомини.
І мрій нічною пеленою
Мене вгорнула в сизі сни...
17. 02. 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175019
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.03.2010
автор: dzvinka