Земля здригнулась навесні,
І враз розквітли квіти.
Це народився наш Тарас,
щоб словом люд збудити.
У злиднях й скруті виріс він,
пани, ламали крила.
Але він знов і знову жив,
була у нього сила.
Вогненне слово не спинив ніхто.
Ні мури, ані чорні грати.
Воно летіло на Вкраїну,
сваволю щоб здолати.
Мов грім пронісся його клич,
над рідним нашим краєм.
Тарас помер та його слово,
через віки лунає.
У Каневі , понад Дніпром
Стоїть його могила.
Кобзар помер...замовкло все
і голови схилило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175046
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.03.2010
автор: МАША БЕСТ