визначаю питому кількість тепла
в твоєму сонячному сплетінні,
я накреслила їх… поки ти спав,
своїх тіней і розрізів плавні лінії
твоя шкіра — тонкі дерев*яні волокна,
́́вібрація нервів — дзижчання мухи,
шви закрий на засув, на замок, на…
сто замків. я в тобі. тебе слухаю
там світлові… наскрізні колодязі,
наче вдало приховані під одягом виразки,
коли тіло твоє скаже: "годі… та годі вже!",
твоє серце із тебе у мене виросте
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2010
автор: пшенична