***
Зроби мені боляче так, як ти вмієш, благаю
Щоб знову відчути, що я ще живая, жива.
Я біля порогу твого, що робити, не знаю
І сплутались дивно в моїй голові всі слова.
Якщо ти захочеш втекти, то біжи, ти вже знаєш,
Що серця твого своїм словом не буду спинять.
Але іще поки, ще поки ти тут, не втікаєш,
Дозволь мені біля порогу тебе почекать.
Я буду чекати завжди, аж поки посивію
Щоб один, хоч лише малий, одинесенький раз
Побачить, як в погляді твому навічно жевріє
Все щастя моє, й назавжди зупиняється час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175426
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2010
автор: Власенко Марія