Мати, моя ти рідненька
Рідна моя ненька
Скільки ти нервів звела?
Скільки ти сліз пролила?
За дитятком своїм, дорогеньким
Всього для нього хотіла
Щоб жило воно, як усі
Від всього його городила
Щоб легше жилось на землі
Тому дякую , мати, тобі
За недоспані ночі твої
За добру пораду
За щиру усмішку
За те, що ти є на землі!
Ти вибач мене за те,
Що нервів твоїх не жалів
За те, що впертим я є,
Завжди, що хотів, те робив
Твою доброту та ласку
Завжди пам'ятатиму я
У серці усе - те найкраще
Нестиму усе життя
Я буду намагатися жити
Так, щоб гордилася мною завжди!
Щоб очі слізьми наливалися
Від щастя, а не від журби!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175435
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2010
автор: Червоний дракон