Залежити від почуттів не хочу,
Я хочу всім тілом дихати вільно
І зміни я сама собі пророчу
На сходинку вище піднімаюсь повільно.
Одні скажуть "класно", а інші - " не треба"
Але я прислухатись до них не збираюсь
Зміни - це сутність життя, це потреба
В одежі нові я частково вбираюсь.
В одежу привичок, в одежу чуття
Усе це нове має бути сьогодні
І я не маю волі відчуття
Згодні ви з цим, чи не згодні.
Всі рівно, подобаюсь вам чи не дуже
Змінити хотіли б щось або ні
Мені це не треба, мені це байдуже
Мій настрій як сонячний день навесні.
Час́ом бажаю світом керувати
А ч́асом неведимкою побути
Також люблю свій час я марнувати
Це все щоб біль і образи забути.
Хоч і ненависті я не відчуваю
Та й слово це не вживаю в розмові
Буває що деколи спостерігаю
Я висновки свої помилкові
Та помилки прогрес мого життя
І їх потрібно визнавати
Та жити правильно - не сенс мого буття
Мій сенс- чужого світу не зламати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175454
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2010
автор: T.S.Mari