тільки шепіт
для нас доречний
коли мозок туманить ніч
ми відспівані
як приречені
співом вечору світлом свіч
ми заховані
десь під ковдрами
і не знати чи вихід є
і від шалу
твого утомлене
прагне ласки єство моє
у повітрі
ласкаві присмерки
тане воском солодка свіча
шепіт стратила
пристрасть призвуком
застогнати і закричать
Фото:
www.diary.ru.jpg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175479
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.03.2010
автор: Оксана Рибась