Навіщо ті вірші й куплети,
Кохання й радості букети.
Навіщо серце утішати,
Вона не буде так кохати!
Навіщо їй твоє кохання,
Любові чистої зізнання!
Вона не дивиться туди,
Забудь її! Іди, іди...
О Боже, як її забути?
Уста свої навік примкнути.
Лишитись радості в коханні,
Забути в раз, усі бажання!
Та хто таке може зробити?
Любов свою так загубити,
Забути серце на віки,
І просто взяти й утікти...
Всім розбитим серцям посвящається!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176108
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2010
автор: Розбите серце