Мені хотілось самоти....
Такої тихої як доля,
Тоді пішов від мене ти,
І я сказала:
вже доволі
Отих страждань, печалі і тривог,
Надій на краще, пустки-порожнечі,
Яка вселялася в душі,
коли приходив тихий вечір...
Я буду жити як усі:
творити, мріяти, любити.
І в пору як цвіте жасмін
до тебе тихо говорити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176196
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2010
автор: irinag