Що погляд був всього лиш пересічний…

Я  тихим  шепотом  весни  благословлю,
Оту  чарівну  мить,  оту  швидку  секунду,
Коли  на  собі  погляд  мимолітній  твій  зловлю,
Очей  танцюючих  гарячу  румбу.
І  здасться  раптом,  що  запал  палкий,
На  мені  зупинив  свій  відблиск  вічний,  
Але  признать  потрібно  вирок  той  страшний,
Що  погляд  був  всього  лиш  пересічний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176217
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2010
автор: Чорна птаха