Віддам душі своєї море,
Пірнай, пливи в безкрайню даль,
Все інше - то пусті розмови...
Вітрила сміло розгортай,
Вони, неначе білі крила,
Усі думки мої на них
Під свіжий вітерець злетіли
Й римують даль, немає злих
Віддам я серця ніжний простір,
Біжи, пізнай чуттєву мить,
Все інше - то лиш леза гострі...
Ти хочеш у коханні жить?
Бери мої шершаві руки
І разом йдемо в синю даль
Під невгамовні серця звуки,
А на плечах зіркова шаль
Віддам я мрію сизокрилу,
Лети, відчуй душі політ,
Все інше - під очима злива...
Давно вже склав я заповіт,
У ньому жалості немає,
Бо я не знаю слова «лінь»,
У колір серця, що кохає,
Лише три слова… Далі - тінь
Віддам життя свого малюнок,
Бажаєш, помісти в багет,
Все інше - то, як був ще юний…
Душі моєї бачиш злет
В безкрайнім просторі угору?
Мені не жаль і це не гра...
Ми є для нас! У нашім морі
Кохання, щастя і добра!
09.03.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176320
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2010
автор: Serg