Як часто згадувала ти про свою Сакартвело!
Але малою я на те щось не зважала…
І ось лиш як тебе не стало,
До Грузії любов’ю й моє серце ожило…
Згадались усі твої: і «шен сулелі**», і «моді ак***»,
Твої життя й кохання в Кутаїсі – з минулого для мене знак!..
Навіщо ж рано так пішла?
Я б, може, ще чогось корисного знайшла для себе,
Ще б більше приросла до гір й ясного неба…
Я не могла збагнуть на якім балконі помітив дід тебе…
Тепер вже знаю: на різьбленім, із гарним візерунком, –
Й мені, онуці, те стало Долі подарунком…
А емоційне і різке: «мама дзагла!****»
«Чемтвіс ахла*****» у вивченні картвелів – сила тягла…
*бебіачеміствіс (груз.) – для моєї бабусі;
**(груз.) - "ти дурень";
*** (груз.) - "підійди сюди!";
****(груз.) - "батько-собака!";
*****(груз.) - мені тепер.
09.ІІІ.10
06:54
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176480
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2010
автор: Iraida Kułakowski