"...Стояла я і слухала весну..."
Оту весну, яка ще Лесю чарувала,
Оту весну, яка так ніжно вигравала
І не давала нам ні спокою, ні сну.
Яка чарівна мить: вже водограєм
Зійшли сніги і подались у небуття.
Не буде їм назад вже вороття,
І музика життя для них вже не заграє.
Прийде нова пора: прокинеться природа,
Смарагдове шатро на себе одягне.
Веселка нам грайливо підморгне,
І до землі поклониться господар.
Яка чарівна мить: зійшли сніги,
І подихом тепла майнуло вже навколо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176642
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2010
автор: irinag