Зима і осінь – чоловіче це начало.
Весна і літо – це жіноча сутність.
Якщо зима мертвенно-білим впала,
то літо явить зелені могутність.
Яскравих кольорів осіннє різнобарв'я –
то філософія прощальної краси.
А фарби цвіту, квітів, різнотрав'я –
то непоборна сила ніжної весни.
Зв’язок взаємний, переплетення циклічність
двох різних сфер, що разом світ становлять,
тримають кулю, яка перетинає вічність
у напрямку, що називається Любов'ю.
І перетворяться в плоди з могили кості.
Радітимуть потомки тим дарункам.
Зігрій же мій холодний зимній посміх
своїм весняним теплим поцілунком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176669
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2010
автор: Віктор Ох