Подивись, який веселий сніг
Віти смерек так ніжно обіймає!
І навіть час, призупинивши біг,
Мить нашої розлуки віддаляє.
І скільки стоїмо ми обійнявшись?
Вже замело слідів наших дорогу…
В очах твоїх, світло зірок ввібравших,
Я радісний не бачити тривогу…
оригінал твору можна знайти тут: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140453
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176859
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.03.2010
автор: Золотой_Рассвет