*

Вже  спокою  немає
Душа  помирає
І  спокій  лиш  настане
Коли  вона  зів'яне,
А  що  чека  на  неї
Політ  до  небес,
Путівка  у  рай
Чи  в  пекло  путівка
Де  муки  страшніші
Де  люди  ще  зліші
Ненависть  панує
Й  ніхто  не  почує.
Предсмертні  страждання
Слова  це  останні,
Предсмертня  спокута
Душа  все  ще  скута
І  тілі  людини,
Яка  помирає
Й  молжливо  чекає
Життя  так  жадає
Й  не  хоче  вмирати,  
Але  помирає.
Останні  хвилини
Стук  серця  єдиний
В  очах  Щастя?,  Смуток?...
..Самотність  Душі
На  диво  чекає
Його  так  жадає
Й  можливо  заплаче,  
Та  сльози  ковтає
Душа  поглинає
І  серце  ще  б'ється
Та  кров  холодніє
По  венах  не  л'ється.
Душа  відлітає,
Куди  ще  не  знає
Вона  ще  блукає
Можливо  страждає
ЇЇ  щось  тримає  
І  не  відпускає.
Останні  хвилини
Злетіти  повинна,
Та  серце  ще  б'ється  
Й  Душа  зостається  
У  тілі  людини.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176953
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2010
автор: Владика Віта