Надобраніч

Не  кваплячись  ,так  тихо-тихо
спускається  на  землю  втіха,
нас  полишають  всі  турботи,
все  припиняється,  йде  ніч,
торбину  зла  ,  що  ніс  з  роботи
ти  викидаєш  в  щастя  піч.
Живеш!Бо  тільки  це  є  справжнє,
бо  сон,мабуть  то  є  життя,
тут  всі  фантазії  реальність,
ти  то  дорослий,то  дитя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177045
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2010
автор: morsei