Чого так сумно коли наступає вечір?
Нема людини, яку я б обняв за плечі.
Нема хохання, радості, любові....
А за вікном, одне лиш чорне море.
Сиджу і мовчки дивлюсь у вікно,
А на душі вже майже всеодно.
Вогонь кохання там вже все спалив,
Лишивши тільки попіл і чорний, чорний дим.
Лишив ще мрію, мов мені на зло,
Та ні.... їй просто -- повезло!
Вона одна лишилась у душі,
Щоб мучити мене на самоті!
Чого так боляче дивитись у пітьму?
Й там бачити лише її одну.
Окутаною спогадом кохання,
І мовчки так просидіти до рання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177071
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: Розбите серце