Ти прости, але я не заплачу,
Моїх сліз вже не стало давно.
Я життя своє марно потрачу,
Та тобі, як і всім, всеодно.
Ти прости, на коліна на впаду,
Не рабиня ж бо я, не слуга.
Я усім посміхатимусь радо,
Та не буду така, як була.
Ти прости, що тобі набридала
Я не буду вже більше, повір.
Просто щиро Тебе покохала,
Але це не важливо вже, ні!
Ти прости, я сміятись не буду
Сміх – це радість, а в мене печаль.
Я ніколи Тебе не забуду
І ніколи не скажу: прощай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177251
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: Chepilka