Ти рясно в душу засіваєш,
Немов зерно в свої поля.
Пісень вкраїнських нам співаєш,
Що шле відгомоном земля.
Квітками в долю сиплеш снагу:
Даєш нащадкам жезл життя.
Тримаєш чутну рівновагу
Розумних ліній і чуття.
Мелодій рідного намистом,
У нотних грамотах – ти фах.
У сонці сяєш променисто,
Що хмар сягає, наче птах.
Ти зудиш серце на частинки,
Що ностальгія боронить.
І гідне звання українки,
До неба синього летить.
Пшеничним злотом проростаєш,
І чеше вітер стяг між хмар.
Ти сили й радість повертаєш,
Даєш предвічний предків дар.
Ти ніжним білим дивоцвітом
Калини в косу заплети,
І будеш перша над цим світом,
Бо там є я, де будеш – ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177382
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2010
автор: Halyna