Я буду щаслива!

Знеструмлена,  знесилена,  безкрила,
Нечутним  кроком  йшла  по  під  хати,
До  джерела,  що  зветься  просто  мрія,
Що  раз  ступаючи  на  кляті  остяки…
 
Куди,  навіжена,  їй  доля  в  слід  гукала,
Ти  вже  забула  як  навпомацки  блукала,
І  крихти  віри  по  кутках  душі  збирала,
Як    промінь  світла  в  темряві  шукала,
В  дощах  осінніх,  розплескавши  сни?..
 
Ні,  як  той  біль  пече,  на  вряд  коли  забуду,
Але,  хоч  кажуть  що  від  тебе  не  втечеш,
Я  все  одно,  на  перекір  тобі,  щаслива  буду,
Затям  собі  -  моєї  віри  нізащо  не  відбереш!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177555
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2010
автор: Маска