А хто захоче у багнюці гнити,
й ревіти наче віл неситий,
Хіба Господь невинному прощає?
І пісня у душі звучить.
Через діброви все лунає,
і ніби праведний. Бринить,
як дзвін. Десь непокірний зовсім,
А хто окрилить, піднесе,
Своє бажання.Та не зовсім.
Вінок тернистий понесе.
І хрест на плечац й муки тіла.
І біль у серці невсипа,
душа би того не хотіла,
А біль ще зовсім не мина,
А ти хоч праведний- невірний.
І хоч герой однаково кінець.
І шлях ще у житті помірний
зведеш як завжди нанівець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177609
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2010
автор: БАБІЙОС Іван Володимирович