ПІСНЯ ПРО СОБАКУ
[i]ПЕРЕКЛАД ВІРША СЕРГІЯ ЄСЄНІНА[/i]
Вранці в житнім заку̀тті,
де золотяться рогожі вряд,
семеро привела сука
рудих сліпих цуценят.
До вечора вона їх ласкала,
причесувала язиком.
Розтікався сніжок підталий
під теплим її животом.
А ввечері, коли кури
обсижують вишок,
вийшов хазяїн хмурий,
всіх семеро поклав в мішок.
За хазяїном летіла
по заметам снігу вона...
І так довго-довго тремтіла
холодна зимня вода.
Злизуючи піт з боку,
пленталася назад.
Показався їй місяць високий
одним з її цуценят.
У вишину тоненько
вила і скавчала вона.
А місяць ковзнув вузенький
й сховавсь за могилу в полях.
Глухо, як від подачки,
коли камінь кинуть на сміх,
покотились очі собачі
золотими зірками в сніг.
------------------------------
СЕРГЕЙ ЕСЕНИН
ПЕСНЬ О СОБАКЕ
Утром в ржаном закуте,
Где златятся рогожи в ряд,
Семерых ощенила сука,
Рыжих семерых щенят.
До вечера она их ласкала,
Причесывая языком,
И струился снежок подталый
Под теплым ее животом.
А вечером, когда куры
Обсиживают шесток,
Вышел хозяин хмурый,
Семерых всех поклал в мешок.
По сугробам она бежала,
Поспевая за ним бежать...
И так долго, долго дрожала
Воды незамерзшей гладь.
А когда чуть плелась обратно,
Слизывая пот с боков,
Показался ей месяц над хатой
Одним из ее щенков.
В синюю высь звонко
Глядела она, скуля,
А месяц скользил тонкий
И скрылся за холм в полях.
И глухо, как от подачки,
Когда бросят ей камень в смех,
Покатились глаза собачьи
Золотыми звездами в снег.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177751
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 16.03.2010
автор: Віктор Ох