1.
Схаменулася планета,
Зашумів земний народ.
Закричали звідусіль
У сто тисяч голосів.
Перші почали учені,
Депутати і зелені,
Підприємці і студент,
Всюдисущий інтернет.
Утямила перша знать,
Світова розумна рать,
Що я́сний лід розтане
І перед усіма постане
Планетарна складова -
Заморожена вода.
Зрозумів розумний люд,
Не пройде і пів віка́
Та й затопить всі міста -
Всі сухі земні місця.
І не має де сховатись,
Бо до Марсу не добратись,
А на дні вогню не датись.
2.
Зібрались в Кіото всі -
Діставали папірці.
Не шкодуючи годин
Ухвалили, як один:
Треба землю рятувати,
Починати помишляти,
Небезпеку підмічати,
Ситуацію міняти,
Людський рід продовжити,
Та й почали мовити:
Що ж ми робимо, панове?
Де шукаємо ми мед?
Літаки і пароходи,
Всі машини і заводи,
Крутонуть планету в зад
На мільйон років назад.
Хтось задумався у мить,
Як то нафту знов родить?
Динозаври вже не ходять,
Хто у черзі? – люди, мабуть!
Поки їздили на конях -
То цвіла красна земля
Пересіли на ракету -
Полетіли в провалля.
То ж давайте, ми, шановні,
Зійдемося всі в кулак!
Допоможемо природі
Не загинути отак.
Узялися міркувати,
Думати про це й гадати.
Хтось казав про вітряки,
Про напівпровідники,
Ще про силу від ріки,
Про термальність, і про рапс,
Виймемо і біогаз -
Вбереже то землю враз.
3.
Та зв’язали гарну спробу
Як завжди грошима – сором!
То ж постали запитання,
Діалектики вітання,
Про недовге подолання
І про вічне занедбання.
Надодумали мужі,
Повелителі землі,
Що втрачають бариші
І сьогодні хочуть мати -
Завжди їм не вікувати.
Введені були тарифи -
Додаткові калими ,
А на квотах заробити -
Перше діло - як займи.
Землю всю не продають,
Бо ціну високу ждуть.
А магнати нафтові,
Заплатили три ціни
І продовжують качати -
Свої міхи набивати.
Депутати все зробили,
Теж кишені всі набили.
Та у них не запитають:
Де закони? - Вже читають!
І ученим приплатили,
Житіє підсолодили,
Ви, мовляв, злегка пождіть,
Ми завдячимо – беріть!
Ось і вийшло, як завжди -
Вічне здолане грішми.
4.
Я звертаюсь до людей
Дбайте про своїх дітей.
Про наступні покоління,
Про всесвітні провидіння.
Воду Вам нагріє сонце,
Світло увійде в віконце.
Не друкуйте просто так,
Не забудьте і про парк.
На ровері покататись -
На пальне не витрачатись.
Всі потроху і по всяк
Внуки Вам принесуть дяк.
Хто як зможе допоможе
І природа переможе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177848
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2010
автор: Слафон