Цей світ втопив в собі безодню пустоти,
Процес життя – страшенна мука…
Боляче і важко, адже так далеко ти..
До божевілля мене доводить ця розлука…
У намаганнях втримати цей час в своїх руках,
Мені без тебе вдень доволі темно,
А навздогін біжить – пекельний нічний жах,
Що промовляє – усе немає сенсу, все даремно..
Та я не здамсь, не зупинюся,
Й хоча бокал терпіння повен по вінцЯ,
Та краще в ньому я втоплюся,
За те лишуся тобі вірним до кінця!..́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177871
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2010
автор: Funki