Ти можеш захлинутися від люті,
А я топлюся від твоїх образ.
Ми вже ЧУЖІ, відірвані, забуті,
Дощ полум'я гасив, стирав все час...
З минулого - лиш дві старих ікони,
Що в шлюб "навіки" нас благословляли,
Ми занімілі, мовби із просоння,
Закляклими руками їх знімали.
Пропащі!.. Клятви Богу, був обман,
Ми своє щастя просто задушили!
Ти тихо прихилив до мене стан,
Ми відчували - ми біля моги,
Як дві ікони, в друзки все розбили!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178088
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.03.2010
автор: Мерана