Не закривай мені сонця благаю,
Я, як квітка, тепла потребую.
Залишайся - ридаю, вмовляю,
Як пропаща - звиваюсь й плазую.
Я прощу все забуду, зітру,
Одурманена долею, квола
Не кричу, а прошу і шепчу,
Хоч пече, як пече правда гола,
Не зодягнута в брехні шати.
Адже раб моє право кохати?!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178146
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.03.2010
автор: Мерана