Закрити очі й затулити душу...
Утомлено зітха старенький вечір.
А мушля вуха ловить незворушно
Слова до ночі тихого предтечі.
Годинним механізмом стука серце.
Неначе крила, перебита мова.
І душить духота і врешті рветься
Та нитка дії, що у голці слова.
... Та нитка дії, що у голці слова,
Зашиє крила - та воскресне мова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178192
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.03.2010
автор: Оксана Рибась