Знову старий полароїд в руках.
Листи плутаються в кольорових шнурках
та вічністю пахнуть фотоальбоми,
ховаючи нові аксіоми.
Живу минулим чужого життя.
Прості мого чорно-білого злиття
не залишився в лінзах обєктива.
Знову вийшла романтично-хтива.
Розірву фотографію твоїми руками.
Коли-небудь ми станем птахами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178267
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.03.2010
автор: Fobia