Летять роки, мов журавлі у вирій.
Вже посріблила скроні сивина,
А ми з тобою у розмові щирій
Знов чашу випили гірку сповна.
Чому байдужість полонила серце?
Чому життя така коротка мить?
О, якби можна в тихому озерці
Біль і страждання наші утопить!
Якби омитись зовсім чар-водою
І тихим ранком народитись знов
У новім світі, де повік з тобою
Ходитиме оспівана ЛЮБОВ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178286
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.03.2010
автор: Valentyna Kovalenko