Вечірні вогні...місто спати лягає...
Небо вкриє його,мов перина легка.
Хтось чекає когось,хтось уже засинає...
Тільки я не знайду свого маяка!...
Вітер в спину жене виціловане щастя.
Білим снігом накрита душа,
може так їй зігрітися вдасться!...
Піду далі собі не спіша...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.03.2010
автор: Любомила