Крізь призму простору і часу,
Серед зірок і повз планети
Тебе я відчуваю часом,
І потряпляю в ці тенета,
В це павутиння наших мрій...
І серце обвиває змій.
Крізь мерехтливі темні ночі
Мене веде до тебе Кано.
Залишитись в проміннях хочу,
та сонце сходить надто рано...
І світло руни вже не видно
Лише реальний світ огидний...
Коли настане мить чарівна –
Зберуться зорі в хороводи,
Душа покине світ сумнівний,
Пізнаючи незнані води,
Потоки чистого буття,
Світ сновидінь, а не життя.
Тебе зустріну там, я знаю!
Для нас існує інший світ!
Ти той, кого я відчуваю,
І навіть через сотні літ,
Пов’яже Гебо наші долі,
І ми прокинемось поволі...
Лише тримай мене в уяві,
Пригадуй іноді той день
Коли зустрілись в світі Яві,
Лише навік, на мить лишень...
Нехай нас поеднає небо!
А більшого нам і не треба...
Кано - руна германського Старшого Футарка. Кано - це світло, вітальний вогонь життя, стримана сила, вогонь перетворень та перебудови. Сила творення власної реальності, сила світла. Відкриває нову силу, енергію та потужність, також означає пристрасть, сексуальну любов.
Гебо - руна, яка означає "дар". Це руна життєвої рівноваги, партнерства, божественного дарунку. Недарма її пишуть як поєднання чоловічого і жіночого начала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178572
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.03.2010
автор: Lemuria