Свою я віру на руках несу
Розтерзану беззахисну убогу
Дай сили встояти і донесу
Куди укажеш ти мені дорогу
До ніг твоїх приніс я оберіг
Не вирвати вже з рук моїх нікому
Стану я на останній свій поріг
Бо час настав вже зважити на втому
Журбу у блискавицях грозових
Перетерплю не поступлюсь й в малому
Ти лиш мене гордливого за гріх
Прости Я сам не рад гріхові тому
Віру тягар душі собі несу
З небесних хмар висотую вологу
І віру я Твою для всіх спасу
Молитимуся лиш своєму Богу
Мій Бог моє кохання тільки ти
Престороги подалі всі відкину
Спасення лиш в тобі можу знайти
У Вірі там нехай хоч і загину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178643
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.03.2010
автор: Гурман