Немов вино ти п"єш енергії космічні
Із присмаком людської недовіри.
Ти серед меншості, але немає діла
Тобі до консерваторів ідей. Правічні
Сили і знання не відторгаєш
І водночас живеш лише майбутнім.
Я дякую Богам, що був присутнім
Під час зародження чергОвого "А знаєш?!.."
Для тебе вже немає сьогодення.
Ти йдеш, не озираючись назад.
Дасть Бог, колись і я (хоча навряд)
До когось у життя прийду знаменням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178908
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.03.2010
автор: Рамк