Ти помічав мене так рідко,
Немов і не існую зовсім.
Я почувалась низько й гидко.
Але скажу тобі я: Досить!
Сьогодні все, що наболіло,
Я відпущу з поривом вітру,
Ще назове мене хтось: „Мила”...
Й покаже почуттів палітру.
Лише сьогодні час зірковий,
Лише тепер почують боги
Як мрію я про світ казковий,
Про світ чарівний, а не вбогий!!!
Впадуть зі стомлених рук пути
І виростуть позаду крила!
Тепер я йду з життя в нікуди
Я так давно цього хотіла!
Нехай впаду, можливо, згодом...
Ніж зараз, нижче вже не буде...
Не впущу в серце знов негоду,
Хай боляче, та я забуду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178931
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.03.2010
автор: Lemuria