Холодний підвіконник і сніг за вікном...
Гаряча кава з вершками приємно зігріває зсередини... Так солодко на губах...
Кімнату оповили вечірні сутінки...
Чути ніжний звук чорно-білих клавіш...
Божественна музика наскрізь пронизує сутність...
Протяжний вітер ворушить білосніжні фіранки і ненароком перегортає сторінку розкритої книжки...Руки все ще невимушено ніжаться на чарівних клавішах... З кожним дотиком, звук доходить до серця і пронизує його несамовитим струменем току...
Старі фотокартки розкидані на холодному паркеті...Ці шматочки зафіксованої вічності назавжди залишили глибокий слід у підсвідомості...Чому???...
Дико боляче... Кров у артеріях перестає пульсувати...
Останній ковток холодної кави...
Руки не витримують фарфорового горнятка і залишки гіркої рідини проливаються на білосніжну фатинову сукню...
Лічені секунди до кінця...
Музика затихає...
Останні ноти...
Заключний акорд...
Віку Ха
16.02.10 p.
17:40
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178948
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.03.2010
автор: Віку_Ха