Назвеш мене так ніжно, аж всміхнуся.
Як ще ніхто й ніколи, дотепер…
На грудях поцілунком розпишуся
Про те, що час в годиннику завмер.
А ти все розглядатимеш намисто
На смуглій шиї, в три ряди, прозоре.
Не був таким ще зроду місяць чистим,
Ще так ніколи не стихали зорі.
Душа вже розплескалася до краю,
Як річка навесні. Тепло в каміні.
Не руш свічок, хай тихо догорають.
Нехай на стінах дотанцюють тіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179079
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2010
автор: Журавка