Розвіяні ілюзії

Чудна  істота  полонила  світ,
Згорнула  все  в  свої  черстві  обійми.
І  вічність  зафіксована  на  плівку:
Всі  мрії,  почуття,  жорстокі  війни.

Пекельні  муки  нас  всіх  там  чекають,
У  протилежному  порталі  від  життя.
Шаленство  й  крик  мовчання  заміняють
І  прокидаються  страшні  звірські  чуття.

Ледь  чути  фрази  з  невідомого  нам  світу  -  
Померлі  душі  мовчки  нам  кричать.
Не  бачили  вони  давно  вже  літа,
Пірнули  вже  давно  в  обійми  небуття.

P.S.  А  ти  продовжуй  жити  наївними  ілюзіями...

Віку  Ха
08.12.09p.
13:36

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179192
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2010
автор: Віку_Ха