Розсудіте добрі люди
До чого це снилось,
У якій землі то буде
Чи коли робилось?
***
Стали вівці в дикім полі
Думати-гадати
Як би їм, ні злої долі,
Ні горя не знати
Та й надумали податись
До дядька Івана.
Де ж найкраще лінуватись,
Як в доброго пана?!
Там і ясла маєш повні
Й пасовиська ситні,
І вовкам податки кровні
Відтепер не винні
Тож набились у загони
Що й ніде присісти.
Полилися ріки вовни
В хазяйські засіки
Ну а там й молочні ріки.
А господі ж гарно,
Що добра у руки стільки
Отримали дарма
Та лукавити не буду,-
Пан був дійсно щедрий -
Не шашлик як в срібнім блюді,
Так смажені ребра
Подавав гостям щоднини
Балював шикарно!
Ну а вівці щохвилини
Раділи захмарно,
Так раніше і не вміли,
Як у цім сараю
Бо не їх сьогодні їли,
А тих, які скраю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179198
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2010
автор: герой