Небо змошками укрилось

Небо  зморшками  укрилось,бо  підморгує  зі  мною...
я  у  травах  зашарілась.Хоть  прикриюся  росою...

Все  палає,мов  жаринка!Ластовиння  розсипає!
Губить  хмари  за  собою!А  мене  таки  чекає...

Плаче!Проситься  на  землю!Я  прийду...
а  ти  ...?-Ні!  Не  треба!...Я  знайду...!

І  не  треба  мені  неба,а  ні  сонця!Лиш  КОХАНИЙ!
Той,що  ходить  під  тобою!Лише  він  мені  жаданий!

Ти  прикрий  його  собою!Обійми,зігрій  тепленько!
Хай  згадає  в  цю  хвилинку  про  любов  його  серденько!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179369
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2010
автор: Любомила