Можливо за туманом пісню ти почуєш,
Припавши віями до призабутих снів
Тоді хвилинами короткими мандруєш,
Втечеш із зимних та самотніх днів
Прийдеш до мене у кімнату,
Ми будем пити каву з молоком
Я покажу тобі багато
І нагодую теплим сном
Закрий лиш очі, не лякайся,
Мене за руку потримай,
За тінню вій пухких сховайся
І вимір інший відшукай
Ти не забув ще – як це «жити»?
Ти не згубив останніх почуттів?
Ми помандруєм разом в літо,
Що сплетене із кольорових днів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179391
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2010
автор: neverknowsbest